|
Анализ ЗУ "О защите прав потребителей"
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про захист прав споживачів
Затвердив - Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК, м. Київ, 12 травня 1991 року, N 1023-XII
Статья 15. Права потребителя в случае нарушения исполнителем условий договора о выполнении работ и предоставления услуг
1. Потребитель имеет право отказаться от договора о выполнении работ и предоставления услуг и требовать возмещения убытков, если исполнитель своевременно не приступает к выполнению договора или выполняет работу так медленно, что закончить ее в определенный срок становится невозможной.
2. Если во время выполнения работ или предоставление услуг станет очевидным, что их не будет выполнен в соответствии с условиями договора, потребитель имеет право назначить исполнителю соответствующий срок для устранения недостатков, а в случае невыполнения этого требования в определенный срок — расторгнуть договор и требовать возмещения убытков или поручить исправление недостатков третьему лицу за счет исполнителя.
3. В случае выявления недостатков в выполненной работе (предоставленной услуге) потребитель имеет право по своему выбору требовать:
* безвозмездного устранения недостатков в выполненной работе (предоставленной услуге);
* соответствующего уменьшения цены выполненной работы (предоставленной услуги);
* безвозмездного изготовления другой вещи из такого же материала и такого же качества или повторного выполнения работы;
* возмещение причиненных нему убытков с устранением недостатков выполненной работы (предоставленной услуги) своими силами ли с привлечением третьего лица.
...
4. При наличии в роботах (услугах) важных отступлений от условий договора или других важных недостатков потребитель имеет право требовать разрыва договора и возмещение убытков.
Если важные отступления от условий договора или другие важные недостатки было выявлено в работе (услуге), выполненной из материала потребителя, потребитель имеет право требовать по своему выбору или выполнение ее из такого же материала исполнителя, или разрыв договора и возмещение убытков.
Указанные требования могут быть предъявлены потребителем на протяжении сроков, предусмотренных нормативно-правовыми актами и нормативными документами, условиями договора, а в случае отсутствия таких сроков — на протяжении 10 років. (Часть четвертой статьи 15 дополнен абзацем согласно закону N 2949-III от 10.01.2002)
5. Если исполнитель не выполняет, просрочивает выполнение работы (предоставление услуги) в соответствии с договором, он за каждый день (час, если продолжительность выполнения определенному в часах) просрочка платит потребителю пеню в размере трех процентов стоимости работы (услуги), если другое не предусмотрен законодательством. В случае если стоимость работы (услуги) не определен, исполнитель платит потребителю неустойку в размере трех процентов общей стоимости заказа.
Уплата исполнителем неустойки (пени), установленной в случае невыполнения, просрочка выполнения или другого ненадлежащего выполнения обязательство, не освобождает его от выполнения обязательства в натуре. (Часть пята статьи 15 в редакции Закона N 2949-III от 10.01.2002)
Статья 18. Право потребителя на информацию о товарах (работы, услуги)
1. Потребитель имеет право на получение необходимой, доступной, достоверной и своевременной информации о товарах (работы, услуги), что обеспечивает возможность их сознательного и компетентного выбора. Информация должна быть предоставлена потребителю к приобретению ним товара или заказа работы (услуги). (Абзац части первой статьи 18 в редакции Закона N 2949-III от 10.01.2002)
Информация о товарах (работы, услуги) должна содержать:
* Название товара; (Абзац части первой статьи 18 в редакции Закона N 2949-III от 10.01.2002)
* Указание нормативных документов, требованиям которых должны отвечать отечественные товары (работы, услуги); (Абзац части первой статьи 18 в редакции Закона N 2949-III от 10.01.2002)
* Данные об основных свойствах товаров (работ, услуг), а относительно продуктов питания — о составе (включая перечень использованной в процессе их изготовления сырья, в том числе пищевых добавок), номинальное количество (массу, объем и т.п.), пищевую и энергетическую ценность, условия использования и предостережение относительно употребления их отдельными категориями потребителей, а также другую информацию, которая распространяется на конкретный продукт; (Абзац части первой статьи 18 в редакции Закона N 2949-III от 10.01.2002)
* Сведения о содержимом вредных для здоровья веществ сравнительно с требованиями нормативно-правовых актов и нормативных документов и противопоказания относительно применения; (Абзац части первой статьи 18 в редакции Закона N 2949-III от 10.01.2002)
* Пометку о применении генной инженерии во время изготовления товаров; (Абзац части первой статьи 18 в редакции Закона N 2949-III от 10.01.2002)
* Данные о цене (тариф), условия и правила приобретение товаров (выполнение работ, предоставление услуг); (Абзац части первой статьи 18 в редакции Закона N 2949-III от 10.01.2002)
* Дату изготовления; (Абзац части первой статьи 18 в редакции Закона N 2949-III от 10.01.2002)
* Сведения об условиях сохранения; (Абзац части первой статьи 18 в редакции Закона N 2949-III от 10.01.2002)
* Гарантийные обязательства производителя (исполнителя); (Абзац части первой статьи 18 в редакции Закона N 2949-III от 10.01.2002)
* Правила и условия эффективного и безопасного использования товаров (работ, услуг); (Абзац части первой статьи 18 в редакции Закона N 2949-III от 10.01.2002)
* Срок пригодности (службы) товаров (работ, услуг), сведения о необходимых действиях потребителя после его окончания, а также о возможных следствиях в случае невыполнения этих действий; (Абзац части первой статьи 18 в редакции Закона N 2949-III от 10.01.2002)
* Наименование и адресу производителя (исполнителя, продавца) и предприятия, которое осуществляет его функции относительно принятия претензий от потребителя, а также проводит ремонт и техническое обслуживание. (Абзац части первой статьи 18 в редакции Закона N 2949-III от 10.01.2002)
Относительно товаров (работ, услуг), которые подлежат обязательной сертификации, потребителю должна предоставляться информация про их сертификацию.
Относительно товаров (работ, услуг), которые при определенных условиях могут быть опасными для жизни, здоровье потребителя и ее имущества, производитель (исполнитель, продавец) обязанный привести к известная потребителю информацию о таких товарах (работы, услуги) и возможные следствия их влияния.
Стаття 19
Заборона нечесної підприємницької практики
1. Нечесна підприємницька практика забороняється.
Нечесна підприємницька практика включає:
1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв
недобросовісної конкуренції;
2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить
споживача в оману або є агресивною.
2. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати
споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому
випадку він не погодився б, така практика вводить в оману
стосовно:
1) основних характеристик продукції, таких як: її наявність,
переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне
обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка,
кількість, специфікація, географічне або інше походження,
очікувані результати споживання чи результати та основні
характеристики тестів або перевірок товару;
2) будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої
підтримки виробником продавця або продукції;
3) ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або
інших цінових переваг;
4) потреби у послугах, заміні складових чи ремонті;
5) характеру, атрибутів та прав продавця або його агента,
зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус,
наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або
промислової власності, його відзнаки та нагороди;
6) права споживача або небезпеки, що йому загрожує.
Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під
час пропонування продукції споживачу не надається або надається у
нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна
для здійснення свідомого вибору.
3. Забороняються як такі, що вводять в оману:
1) пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною,
якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не
зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що
можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики
продукції;
2) пропонування з метою реалізації однієї продукції до
реалізації іншої;
3) відмова від пред'явлення споживачу товару, що
пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару
протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка
товару;
4) недостовірне повідомлення про наявність обмеженої
кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття
швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для
прийняття свідомого рішення;
5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена
з обігу або щодо обігу якої існують обмеження;
6) недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій
безпеці споживача або його сім'ї, якщо він не придбає чи не
замовить продукцію;
7) утворення, експлуатація або сприяння розвитку
пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання
компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів
до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції;
8) використання повідомлення про розпродаж у зв'язку із
припиненням суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу
або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як
це не відповідає дійсності.
Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не
є вичерпним.
4. Агресивною вважається підприємницька практика, яка
фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного
впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або
поведінку споживача стосовно придбання продукції.
При встановленні того, чи містить підприємницька практика
елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги
береться:
1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання
продукції;
2) вживання образливих або загрозливих висловів;
3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку
продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення
споживача;
4) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних
перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором,
включаючи положення про право споживача розірвати договір або
замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб'єктом
господарювання;
5) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.
5. Як агресивні забороняються такі форми підприємницької
практики:
1) створення враження, що споживач не може залишити
приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або
здійснення оплати;
2) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла
споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій
або залишення житла;
3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних
або інших повідомлень без згоди на це споживача;
4) вимога оплати продукції, поставленої продавцем
(виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди
на її придбання.
Перелік форм агресивної підприємницької практики не є
вичерпним.
6. Правочини, здійснені з використанням нечесної
підприємницької практики, є недійсними.
Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть
відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із
законодавством.
Стаття 21. Порушення прав споживачів
1. Крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть
бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень
законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для
цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства
про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому
разі порушеними, якщо:
1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право
споживача на свободу вибору продукції;
2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується
свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним
волевиявлення;
3) при наданні послуги, від якої споживач не може
відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець
нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у
нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або
виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій
відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням)
сторонами умов договору;
4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником
якого є споживач;
5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом)
обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної,
достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;
6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною,
неналежної якості, фальсифікованою;
7) ціну продукції визначено неналежним чином;
8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником
якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Стаття 22. Судовий захист прав споживачів
1. Захист прав споживачів, передбачених законодавством,
здійснюється судом.
2. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує
питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
3. Споживачі звільняються від сплати державного мита за
позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства про
захист прав споживачів
1. У разі порушення законодавства про захист прав споживачів
суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів
обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть
відповідальність за:
...
7) відсутність необхідної, доступної, достовірної та
своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків
вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи,
наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт
господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і
витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян;
...
11) порушення умов договору між споживачем і виконавцем про
виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків
вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії,
вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти
відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній
календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян.
___________________________________________________________________________________
|